Тиждень історії та правознавства

Тема:  Історичний  КВК

Мета. Закріпити набуті знання учнів з історії Київської Русі; узагальнити основні поняття та головні історичні події; вдосконалювати вміння учнів працювати з історичною картою, пояснюва­ти історичні терміни; вчити учнів працювати і мислити творчо; розвивати інтерес до предмету; виховувати повагу до видатних історичних діячів та до історії нашої Батьківщини.

Обладнання. Портрети київських князів, кар­та, конверти із завданнями, емблеми команди, картки з історичними термінами.

                            Хід  заходу

1 й конкурс «Візитна картка»

1,  Представлення команд.

2.  Захист назви та емблеми команди.

2-й конкурс «Все про Русь»

Запитання для  команд

1.  Легендарний засновник Києва.

(Кий)

2.    Чия шапка ввійшла в історію Київської Русі?

(Шапка Мономаха)

3.  Син княгині Ольги та князя Іґоря.

(Святослав)

4.  Столиця Візантії.

(Константинополь)

5.  Його на Русі називали «Ясним Сонечком».

(Володимир Великий)

6.  Скільки синів мав Володимир Великий?

(12)

7.  Який штраф давали за «Руською правдою» за вбивство смерда?

(Дві гривні)

8. Вищий прошарок суспільства.

                   (Аристократія)

9. Одна з найпоширеніших релігій світу, яка виникла в Давній Індії в 6- 5ст. до н. є.   

                         {Буддизм)

10. Тип письма, що виник у Шумері в IV тис. до н. є.

 (Клинопис)

11. Форма правління, за якої вища влада зосереджена в руках однієї людини і передається спадково.

(Монархія)

12. Античне місто-держава.

(Поліс)

13.  Перша кам'яна церква Київської Русі.

(Десятинна)

14.  Кого з київських князів називають «тестем Європи»?

(Ярослава Мудрого)

15. Як називається перший звід давньорусько­го права?

(«Руська правда»)

16.  Собор, збудований у Києві у 1037 році.

(Софійський)

17.  Автор «Повісті минулих літ».

(Нестор)

18.  Кочові народи, які часто нападали на східні кордони Київської Русі.

(Печеніги, половці)

19.  Якого князя покарало плем'я древлян?

(Ігоря)

20.  Хто запровадив християнство на Русі?

(Володимир)

21. Назва норманів на Русі.

 (Варяги)

22. Найпоширеніша релігія Китаю від давніх часів.

(Конфуціанство)

23. Яких літер не було у фінікійському алфавіті?

(Голосних)

24. Одна із форм державної влади, за якої верховних органів влади оби­рають на певний строк у тому чи іншому порядку.

(Республіка)

25. Віра в існування надприродних сил.

(Релігія)

26. Збори всіх дорослих чоловіків слов'янського племені.

(Віче)

27. Перший король в історії України.

 (Данило Галицький

28.  Злиток срібла вагою 200 грам.

(Гривня)

29.      Яку символіку запровадив князь Володимир?

(Тризуб)

30.  Що було відкрито при Софійському соборі?

(Школа)

31.  У якому місті знаходяться Золоті Ворота?

(Київ)

32.  У якому році відбувся Любецький з'їзд?

(1097 рік)

33.  Як називали у XV—XVIII ст. вільну людину із селян чи міської бідноти, утікачів від утиску фео­далів, жителів Запоріжжя, Дону?              

   (Козак)

34. Прапор, бунчук, булава, печатка, литаври.

(Це атрибути козацької влади або клейноди)

35. Урочистий вступ у столицю полководця-переможця в Давньому Римі.

(Тріумф)

36. Символ влади козацької старшини.

(Клейноди)

2. Конкурс  капітанів

2. Установіть відповідність.

1) Археологія	а) наука, що досліджує герби
2) топоніміка	б) наука, що досліджує походження географічних назв
3) хронологія	в) наука, що досліджує історію виготовлення, ви­користання монет
4) історія	г) наука, що досліджує історію за матеріальними залишками життя і діяльності людей
5) музей	д) установи, де зберігають пам'ятки минулого людства
6) нумізматика	є) наука, що досліджує способи обчислення часу
7) сфрагістика	ж) наука, що вивчає життя і діяльність людей у мину­лому
8) геральдика	з) наука, що досліджує печатки

Відповідь: 1 г; 2 б; 3 є; 4 ж; 5 д; 6 в; 7 з; 8 а.

3-й конкурс «Ой ви ж, гради руськії, руськії та славнії»

1.  Іноземців вражає велич цього міста, вони на­зивали його «суперником Константинополя».

(Київ)

2.  Народний переказ оповідає, що Ольга взяла місто таким підступом: вона зажадала від кожної хати данин по парі голубів і сказала, «що з таким відкупом піде собі назад». Про яке місто говорив автор літопису?

(Іскоростень)

3.  Назвіть місто, звідки прийшов князь, який започаткував династію Рюриковичів.

(Новгород)

4.   Син Святослава заснував на Волині нове місто і назвав його від свого імені. Як саме?

(Володимир)

5.   У 1097 році зібралися у це місто руські князі, щоб укласти між собою мир та захистити східні кордони від половців.

                                        (Любич)

6.  У цьому місті охрестився князь Володимир Великий і взяв царівну Анну собі за жінку.

                                            (Корсунь (Херсон) у Криму)

4-й конкурс «Історичні терміни»

1.    Літопис (хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником).

2.   Дружина (постійне військо князя, яке він утримував і забезпечував).

3.   Оазис

4.   Матріархат

5. Археолог .

6.  Фреска (розпис по сирій штукатурці міне­ральними фарбами )

7.  Полюддя (збір князем данини на підвладних землях).

8.  Холопи (раби в господарстві феодала).

9.  Князь (голова роду, племені у слов'ян, який стояв на чолі військової дружини, а згодом — пра­витель держави ).

10.   Козак

11. Музей

12. Нумізматика

5 конкурс «Історична  вікторина»

1.  «Весна народів» — це назва революційних подій в Європі 1848-1849 рр.

2.  Вираз, що означає підступну хитрість, обманні дії. {Троянський кінь)

3.  В якій країні вперше почали пити чай з по­рцелянових чашок? {Китай)

4.  Коли в Давній Греції припинялись усі війни? {Під час Олімпійських ігор)

5.  Де була бібліотека з книгами, що не горіли? (В Ассирії, бо книги були з глини)

6. Назвіть коня, що виграв війну? {Троянський кінь в однойменній війні)

7.  В яких країнах звели довгі стіни? {Китай, Греція)

8.  Чи можна потрапити морем із Трої в Іліон? {Ні, це назви одного міста)

9.  Коли в історії воювали квіти? (В Англії, війська Червоної і Білої троянди)

10.   З якої династії походив князь Київської Русі Ярослав Мудрий? {Рюрикович)

11.   Яка відстань між Царградом і Константинопо­лем? {Це назви одного міста)

12.   Назви яких воєн вказують на їх тривалість? {Семилітня, Тридцятилітня, Столітня)

6 конкурс «Калейдоскоп подій»

1  конверт

1.  988 р.                        Хрещення Русі.

2.   907 р.                       Похід Олега на Візантію; прибив щит на ворота Царгорода.

3.  28 червня 1996р.     Прийняття  Конституції  України       

4.  1187р.                       Перша  згадка  про  Україну

5.  ІІ тис. до н. е.           Утворення  та  розквіт  Ассирійської  імперії

2  конверт

1. 980-1015 рр.                         Князювання Володимира Великого.

2.  945 р.                                    Смерть Ігоря.

3. 1199р.                                    Утворення  Галицько – Волинської  держави

4. 24 серпня 1991 р.                       Незалежність  України    

5. 40 -35 тис. років  тому              Поява  людини  розумної

7 конкурс «Склади  текст »

Найбільшою битвою XVII ст. стала Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони і Річчю Посполитою — з іншої.

У ній брали участь близько 600 тис. воїнів.

У вирішальний момент битви татарські загони, що були союзниками козаків, не витримавши артилерійського вогню, втекли з поля бою, захопивши із собою козацького гетьмана

Б. Хмельницького, який намагався їх затримати.

Залишившись без полководця, українська армія була оточена ворогом

Обложені протягом десяти днів, війська під керівництвом полковника Івана Богуна

героїчно відбивали атаки поляків, але сили були нерівні.

За наказом Богуна через непрохідні болота і р. Пляшівку з возів, хомутів, сідел і одягу було збудовано три переправи, завдяки чому частина козаків змогли вирватись з оточення.

Того ж року Б. Хмельницький був вимушений підписати мирний договір з поляками,

що значно обмежував права Гетьманщини.

8 конкурс «Розгадай  кросворд»

1.  Річка, що ділить Україну на Лівобережну та Правобережну.

2.  Назва одного з українських воєводств.

3.  Прізвище правобережного гетьмана, що пере­бував на цій посаді у 1663—1665 рр.

4.  Ім'я Прокоповича — відомого українського церковного та державного діяча.

5.  Напрям у мистецтві кінця XVI — середини XVII століть.

6.  Прихильники греко-католицької церкви.

7.  Вищий привілейований стан суспільства у Польщі, Україні та Великому князівстві Ли­товському у XIV—XVIII ст.

8.  Будинок, де розміщувався уряд міста.

9.  Рушниця великого калібру, яка здійснювала по­стріл завдяки запаленому ґноту.

10.   Місто,   яке   козаки   взяли   в   облогу  у  липні 1649 р.

11.   Вільні, озброєні люди.

12.   Члени католицького чернечого ордену, засно­ваного 1534 року у Європі.

13.   Великий   землевласник,   представник   багатої знаті.

14.   Назва одного з Дніпровських порогів.

1.  Річка, де у 1223 р. у битві зустрілися русичі з монголо-татарами.

2.  Східнослов'янське плем'я, що проживало на території Києва.

3.  Особи, позбавлені звичного суспільного стано­вища.

4.  Народні збори, де вирішувалися найважливіші державні справи.

5.  Малюнок на вогкій штукатурці.

6.  Княгиня, що правила у 945—964 рр.

7.  Грамота — дозвіл монгольського хана на князювання.

8.  «Руська ...» — збірка законів часів Київської Русі.

9.  Митрополит, автор твору «Слово про закон і благодать».

10.   Язичеський верховний бог.

11.   Князь, вбитий на о. Хортиця загоном хана Курі.

12.   Столиця Візантійської імперії.

  

Київська   Русь  і  Галицько – Волинська  держава

1)  914р. 2)  915р. 3)  959р. 4)  954 - 972рр. 5)  972р. 6)  989 – 996рр. 7)  1037 – 1050рр. 8)  1199р. 9)  1201 – 1264рр. 10)  1221р. 11)  1225р.

1) Відвоювання  Данилом Романовичем   у  поляків  Луцька. 2)      Початок  князювання на Волині Данила  Романовича  (Галицького). 3)      Роки життя Данила  Романовича  (Галицького). 4)    Утворення  Галицько -Волинської   держави. 5)  Написання  Іларіоном «Слово  про  закон  і  благодать». 6)  Спорудження в  Києві   Десятинної  церкви. 7) Загибель  Святослава під  час   нападу  печенігів. 8) Походи    Святослава   на  Балкани. 9) Князювання  Святослава  Ігоровича. 10)   Прихід   печенігів  на  Русь. 11)   Успішні походи  Ігоря  на древлян   та  уличів

            

Під  час  набору  слова розсипалися. Допоможіть відновити  їх згідно   із  наведеним   визначенням.

А. Первісна  родова   община:

АЛАТИПХАРАЬН

Б. Об’єднання родових  общин:

ЯПЕЛ’М

В.Поселення первісної  людини:

АНТЯСОК

Г.  Привласнювальна  форма   господарської  діяльності:

ОЦТЗИАЬЛБНИВР

Д. Середньокам’яна  доба:

ЗЕЛМОТІ

      

      

    

 

Виберіть  із  кожної  строки  літери,

які   зустрічаються   лише  один  раз,         і  ви отримаєте  назву  найвидатнішої   культури  в  Історії  України.

А	Т	У	Р	У	И	П	А
І	Ч	Л	Ь	Т	Ч	Т	С
Ч	Ь	К	А	В	И	Ч	И

«Впізнай особу»

        1. Хто із князів у 911 році під договором із греками підписався: «Великий князь український»?

       2.  Початок його князювання співпав зі знач­ним погіршенням внутрішнього і зовнішнього становища Русі, а біля південних кордонів впер­ше з'явилися печеніги.

       3.    Який князь характеризується висловом: «Чужого шукаючи, своє загубив»?

       4.   Про кого із князів йдеться: «Запровадив, увів, карбував, побудував, укріпив, відкрив»?

       5.   Провела реформи, в результаті яких було введено фіксовані норми повинностей.

       6.  У роки його правління було створено перший писаний звід законів Київської Русі «Руську Правду».

       7.  Йому вдалося на деякий час відновити у пов­ному обсязі державу Володимира і Ярослава. За висловами літописця він «просвітив Руську зем­лю, як сонце».

 Слово  по  вертикалі

              (У цій грі ліворуч написані незвичайні слова, які є прізвищами гетьманів та географічними назвами з вивченої теми (в них порушений поря­док літер); крім того, у кожному слові є зайва буква; потрібно відновити порядок букв, а зайву помістити у колонку ліворуч; правильно викона­не завдання дозволить прочитати по вертикалі прізвище гетьмана, про якого слід доповнити інформацію).

СІДКРО                                                    Сірко                             

ГАДОЧЯ                                                   Гадяч                            

КРОТОНПО                                              Конотоп                       

НХМЕВЬЛЦИИКИЬ                                 Хмельницький             

ИЙГОВШСЬКИВ                                      Виговський                 

ВХЕГУЛІ                                                  Глухів                          

ЧУБНЧА                                                   Бучач                            

ЖИНІКН                                                   Ніжин                          

ТЕРОЯТЕ                                                  Тетеря  

НХМЕЛЬНИЦЬКИЙ                                 Хмельницький

СІКИРО                                                    Сірко

МОСГВАГ                                                Москва

ГАДЛЧЯ                                                   Гадяч

ХАНОВЕНК                                             Ханенко

КСОТОНПО                                             Конотоп

ЖИНІЬН                                                   Ніжин 

ТЕРКЯТЕ                                                Тетеря

ВХИГУЛІ                                                  Глухів

ДОШОРЕЙКОН                                       Дорошенко

Зламався  годинник

      Розставивши  цифри  зламаного  годинника  на  свої  місця,  ви  прочитаєте  слово.  Дайте цьому  слову  визначення.

 

 

      

Найдавніші предки людини жили в Африці та Азії. Пройдіть лабіринтом, збираю­чи букви, і дізнайтесь, як називали наших най­давніших предків.

 

        

                  

                                       ©   ©   ©

           У 60-70 рр. минулого століття на симпозі­умі з медицини показують два кістяки амери­канським, французьким і російським диплом­никам. Американці швидко визначили вік, хво­робу, дату смерті, французи - характер і умови збереження кістяків. Росіяни мовчать. Комісія дивується: «Чому ж вас учили шість років в інституті?» - «Що ви кажете!? Невже це Маркс і Енгельс?»

                     

                                      ©    ©    ©

            Франсуа Рабле мав потребу терміново по­трапити з провінції в Париж, але в нього не було ні грошей, ні коней. На торбинці з цукром він написав: «Отрута для короля» та поклав її на  видному місці у своїй кімнаті в готелі. Незаба­ром Рабле заарештували й разом з речовими доказами терміново доправили до Парижа. Там він усе пояснив суддям і на доказ своєї невин­ності з'їв цукор. Судці пореготали й випустили письменника.

                                       ©    ©    ©

          Шістдесятилітній вельможа вирішив одру­житися з молоденькою панночкою. Проте, ос­терігаючись відмови, він прийшов порадитися з Вольтером:

- Може, сказати, що мені п'ятдесят?

- Скажи краще, що тобі сімдесят, - пора­див філософ.

  

       Ворота  Трої

         1.    Як звали красуню, через яку розпочала­ся Троянська війна?

         2.    Як звали смертного царевича Трої, який вибрав найпрекраснішу із богинь?

         3.    Хто є автором легендарної поеми, в якій описано події Троянської війни?

         4.    Як звали одного із героїв поеми, який загинув у Троянській війні, хоча і вва­жався безсмертним

         5.    Як звали спартанського царя, у якого було викрадено дружину, що і стало при­водом до Троянської війни?  

         6.    Як звали одного із героїв Троянської ві­йни, ім'ям якого названо другу книгу Гомера?

         7.    Як греки називали Трою?

               

Кросворд

       Спадкування

По горизонталі:

       1.   Особа, якій передається спадщина.

       2.   Розпорядження особи на випадок її смерті.

       3.   Майно, передане іншій особі після смерті спад­кодавця.

       4.  Людина, якій доручили виконання заповіту.

       5.   Особи І черги спадкоємців.

       6.  Документ   про   право   на   спадщину. 

 Юридичні  ситуації

►► Ситуація № 1

         Президент України видав указ. Чи має він авторське право на виданий ним нормативно-правовий акт? Прокоментуйте свою відповідь з юридичної точки зору.

►► Ситуація № 2

         Під час написання твору учениця Тарасенко Галина використала цитату з твору Лесі Україн­ки «Лісова пісня». Чи не порушила Галина автор­ського права Лесі Українки? Прокоментуйте дану ситуацію.

►► Ситуація № 3

         Чотирнадцятирічна Олеся   взяла у своєї по­други МРЗ- плеєр послухати музику, проте, необе­режно користуючись ним, зламала. Втім Катерина не засмутилася з такого приводу, бо вважала, що вона є малолітньою особою і всю відповідальність за її вчинок понесуть її батьки. Спираючись на ЦКУ, прокоментуйте ситуацію.

►► Ситуація № 4

         Артем позичив певну суму грошей Михайлові і вирішив засвідчити даний правочин письмово, для чого потрібні були підписи обох юнаків. Про­те в день підписання договору Михайло зламав обидві руки і не мав змоги поставити свій підпис. Чи має Михайло доручити підписатися іншій особі і чи буде це правомірно?

►► Ситуація №5

         Громадянин Кононенко взяв у сусіда автомо­біль, щоб впродовж літньої відпустки користувати­ся автівкою для ведення свого бізнесу. В результаті був складений відповідний договір найму. Проте автомобіль був у не найкращому стані, тож Коно­ненко вирішив його пофарбувати. Дозволу у сусіда він не спитав, оскільки сподівався зробити тому приємний сюрприз. Проте сусід, дізнавшись про вчинене, розсердився, бо в нього Кононенко на­віть не поцікавився, чи потрібно було фарбувати автомобіль. Чи правильно вчинив в даному випад­ку громадянин Кононенко, адже він не пошкодив, а, навпаки, відремонтував автомобіль?

  НАВЧАЛЬНІ ІГРИ  НА УРОКАХ

1.  «Незвичайні імена»

Назвати ім'я історичного діяча, місце і час, ко­ли він жив. Пояснити, звідки походить його прі­звисько.

►► б клас

         «Батько історії» — Геродот, давньогрецький учений історик. Багато мандрував. Його перша кни­га — «Історія греко-перських воєн».

         «Блискавка» — талановитий полководець армії Карфагену Ганнібал Барка під час Пунічних воєн. Непримиренний ворог Риму.

         «Божественний» — Октавіан захопив владу в Римі після вбивства Цезаря. Таке ім'я дав сенат, латинською мовою «Август».

►► 7 клас

         «Тесть усієї Європи» — Ярослав Мудрий, князь Київської Русі XI ст. Своїх дочок і синів одружив з представниками правлячих династій європей­ських країн.

         «Красне Сонечко» — Володимир Великий, князь Київської Русі X—XI ст. Перетворив Київську Русь на найпотужнішу державу Європи.

         «Страшний сліпець» — Ян Жижка, очолив та­боритів в гуситських війнах. Внаслідок поранення втратив зір, проте продовжував керівництво вій­ськовими операціями. Його ім'я викликало жах у ворогів.

►► 8 клас

         «Зухвалий Віттенберзький ненець» — Мартін Лютер, доктор богослов'я з Німеччини. Виступив проти католицького духовенства. Ця подія вважа­ється початком Реформації.

         «Мовчазний» — Вільгельм Оранський, німець­кий принц, діяч нідерландської революції XVI ст. Мав таке прізвисько, хоча знав сім мов, був наді­лений природою красномовністю.

         «Сонце Руїни» — Петро Дорошенко, гетьман Правобережної України XVII ст. Прагнув об'єднати українські землі, розділені по Дніпру між Польщею та Московським царством.

►► 9 клас

         «Друг народу» — Жан Поль Марат, активний учасник Французької революції кінця XVIII ст., якобінець. Прізвисько отримав від назви газети, яку він видавав.

         «Непідкупний» — Максиміліан Робесп'єр, актив­ний учасник Французької революції кінця XVIII ст. Один із найбільш впливових якобінців.

2.   «Незвичайні назви»

Указати подію, що прихована під назвою, вка­зати час, країну, пояснити її походження.

►► б клас

         «Батько жаху» — так називали араби Великого Сфінкса в Давньому Єгипті. Це фантастична істота з тулубом лева і головою фараона.

         «Країна телят» — так давні греки називали країну Італію.

         «Блукаюча річка» — так у Давньому Китаї на­зивали річку Хуанхе через те, що вона часто змі­нювала своє русло.

         «Живі вбиті» — назва рабів у Давньому Єгипті.

►► 7 клас

         Руське море — так за часів Київської Русі слов'яни називали Чорне море.

         «Битва шпор» — у 1302 р. французькі рицарі зазнали поразки у битві з народом Фландрії. На полі бою було зібрано 700 золотих шпор, що на­лежали французьким рицарям.

         «Війна Червоної та Білої троянд» — це фе­одальні війни в Англії між династією Йорків, на гербі яких була біла троянда, та Ланкастерами, герб яких прикрашала червона троянда.

►► 8 клас

         Варфоломіївська ніч — події 24 серпня 1572 р. в Парижі. Прихильники католицької церкви влаш­тували різанину протестантів.

         «Золотий спокій» — це період 1638-1648 рр. коли в українських землях встановився десятиліт­ній спокій, якому передувала низка козацьких по­встань 20-30-х рр. XVII ст. проти Польщі.

         «Бостонське чаювання» — у 1773 р. до міста Бостон у Північній Америці прибув вантаж з чаєм, але податки на товар були надто високими, тому обурені жителі скинули чай в океан.

►► 9 клас

         «Майстерня світу» — така назва закріпилася за Англією наприкінці XVIII—XIX ст., коли вона ліди­рувала у світовому у промисловому виробництві.

         «Весна народів» — це назва революційних подій в Європі 1848-1849 рр.

         «Битва народів» — у 1813 р. біля м, Лейпцига війська європейських країн завдали поразки армії Наполеона.

         Підземна залізниця — так у Північній Америці називали в XIX ст. шлях, яким раби тікали з Пів­дня на Північ США.

3.   «Крилаті вислови»

Конкурс проводиться як естафета. Команда або окремі учні називають, пояснюють історію виник­нення крилатого вислову.

►► б клас

1.  Вираз, що означає вихід із скрутного станови­ща. (Нитка Аріадни)

2.  Вираз, що означає подорож з великими і не­безпечними пригодами. {Одіссея)

3.  Вирази, що означають здійснити рішучий вчи­нок. {Перейти Рубікон, жереб кинуто)

4.  Вираз, що означає підступну хитрість, обманні дії. (Троянський кінь)

5.  Вираз, що означає швидке розв'язання складної проблеми. (Гордіїв вузол)

6.  Вираз, що означає говорити чітко, коротко зро­зуміло. (Говорити лаконічно)

7.  Вираз, що означає нескінченну безглузду робо­ту. (Робота Пенелопи, Сизифова праця)

8.  Вираз,  що  означає  нескінченні  страждання. (Танталові муки)

9.  Вираз, що означає нещиру людину. (Дволикий Янус)

10.   Вираз, що означає перемогу, яка дорівнюється поразці, бо здобута надто дорогою ціною. (Пір-рова перемога)

11.   Вираз, що означає усунення від відповідальнос­ті. (Умивати руки)

12.   Вираз, що означає близьку і грізну небезпеку. (Ганнібал біля воріт)

13.   Вираз, що означає досягти слави, могутності, розквіту. (Досягти апогею)

14.   Вираз, що означає непохитність у боротьбі, стійкість. (Ганнібалова клятва)

15.   Вираз, що означає коротку розповідь про значний, великий успіх. (Прийшов, побачив, переміг)

►► 7 клас

1.  Принизливе вимолювання чого-небудь. (Ходи­ти в Каноссу)

2.  Викликати  на суперечку, змагання.  (Кинути рукавицю)

3.  Запекла боротьба, жорстокий поєдинок. (Лама­ти списи)

4.  Правитель, що прийшов до влади випадково і ненадовго. (Каліф на годину)

5.  Навчальний заклад в середні віки — універси­тет. (Альма-матер)

6.  Відкриті дії, чесна поведінка. (З відкритим за­бралом)

7.  Відкласти на невизначений термін. (Відкласти в довгий ящик, покласти під сукно)

►► 8 клас

1.  Вчинити підступно щодо інакомислячих. (Вар­фоломіївська ніч)

2.  Означає суть чогось, постійну прикмету. (Про­ходити червоною ниткою)

3.  Удавати видимість того, чого насправді немає (дурити). (Потьомкінські села)

4.  «Історична вікторина»

Відповіді на запитання вікторини вимагають знань поза межами шкільної програми.

         1.  В якій країні вперше почали пити чай з по­рцелянових чашок? (Китай)

         2.  Коли в Давній Греції припинялись усі війни? (Під час Олімпійських ігор)

         3.  Де була бібліотека з книгами, що не горіли? (В Ассирії, бо книги були з глини)

         4.  Назвіть  коня,  що  виграв  війну?  (Троянський кінь в однойменній війні)

         5.  В яких країнах звели довгі стіни? (Китай, Греція)

         6.  В якій країні жителі підкорялись мандарину? (У Китаї так називали великих чиновників.)

         7.  Чи можна потрапити морем із Трої в Іліон? (Ні, це назви одного міста)

         8.  Яка   назва   цифр,   якими   ми   користуємося? (Арабські, хоча їх винайшли в Індії)

         9.  Коли в історії воювали квіти? (В Англії, війська Червоної і Білої троянди)

         10.   Правитель якої середньовічної держави жив в Сараї? (Хан Батий, столиця — Сарай-Бату)

         11.   З якої династії походив князь Київської Русі Ярослав Мудрий? (Рюрикович)

         12.   Яка «ракета» мала швидкість 8 км/год? (Перший паровоз Стеффенсона, називався «Ракета»)

         13.   Кажуть, що він зупинив Сонце і зрушив Зем­лю? (М. Копернік заявив: «Земля обертається навколо Сонця».)

         14.   Яка відстань між Царградом і Константинопо­лем? (Це назви одного міста)

         15.   Назви яких воєн вказують на їх тривалість? (Семилітня, Тридцятилітня, Столітня)

         16.   Коли у воєнній історії була небезпечною свиня? (1240 р. Льодове побоїще — німецькі рицарі на­ступали клином або свинею)

         17.   Де чай заварювали прямо в морі? (У Бостоні, 1773 р. — Бостонське чаювання)

         18.   В якій країні жили «скажені»? (У Франції за часів Французької революції так називали найбільш ра­дикально налаштованих революціонерів)

         19.   Проти кого воювали лудити? (Проти перших машин в Англії)

         20.   Коли на Русі правив грошовий мішок? (У XIV ст. Іван Калита)

5   «Історичні задачі»

         Учні заздалегідь ознайомлюються з умовами задачі. її розв'язання вимагає знайомство з довід­ковою літературою, вміння логічно мислити, вста­новлювати зв'язки між історичними подіями, спів­відносити відомі факти з невідомими.

         1.  Скільки імен було у княгині Ольги? (Від наро­дження її ім'я невідомо, коли вона стала дру­жиною Ігоря, варяги назвали її Ольгою; після хрещення вона отримала від імператора Кон-стантина ім'я Єлена.)

         2.  Через яких людей заочно були знайомі Ярослав Мудрий і Римський Папа Григорій VII? (У ні­мецького імператора Генріха IV дружина Євпрак-сія, онука Ярослава Мудрого. А суперечки Генрі­ха IV і Григорія VII були відомі всій Європі.)

         3.  Чому руські князі не брали участі в хрестових походах? (Хрестові походи організовувала като­лицька церква.)

         4.  Існує версія, що Володимир Мономах мав пра­во на англійський трон. Так чи ні? (Дружина Мономаха Гіта Саксонка була донькою остан­нього англосаксонського короля Гарольда, вби­того біля Гастінгса Вільгельмом Завойовником. Тому сам Володимир не мав права, а його сини мали право на англійський трон, але Вільгельм Завойовник цього право не визнав.)

         5.  Які битви на руських землях вперше були ви­грані за допомогою гармат та рушниць? (1480 р. за Івана III, московський князь переміг монголо-татар гарматами на річці Угра 1552 р. За Іва­на IV Грозного під час взяття Казані вперше було використано рушниці.)

6.  Чи знаєш ти історичних діячів?

Учневі або команді пропонується портрет іс­торичного діяча без підпису. Необхідно надати від­повіді на запитання.

1.  Хто зображений?

2.  Назвати дати його життя або століття або епоху, коли він жив.

3.  Чим уславився, який слід в історії залишив?

7.    «Кому належать ці слова»

Учні або команда мають визначити, кому на­лежить висловлювання.

►► 6 клас

1.  «Прийди й візьми». (Відповідь спартанського царя Леоніда перському царю Ксерксу)

2.  «Краще вмерти від заліза, ніж від голоду». (Спартак, керівник повстання рабів в Римі)

3.  «Вік живи — вік учись». (Римський філософ Сенека)

4. «Правитель мусить бути правителем, батько — батьком, а син — сином», (китайський філософ Конфуцій)

►► 7 клас

1.«Іду на ви». {Київський князь Святослав)

2.  «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь». (Мономах)

3.  «Так і ти вчинив з моєю чашею». (Слова воїна на адресу Хлодвіга)

4.  «Шабля і релігія — нероздільні». (Турецький султан Мехмед II)

5.  «Дворяни — головний нерв держави». (Фран­цузький кардинал Рішельє)

►► 8 клас

1.  «Держава — це я». (Французький король Людо-вік XIV)

2.  «На цьому стою і не можу інакше». (Мартін Лютер)

3.  «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького». (Пилип Орлик)

4.  «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам'яті їх та їхню добу». (Російська цариця Катерина II)

5.  «Світ ловив мене, та не спіймав». (Г. Сковорода)

►► 9 клас

         1.  «Від молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує». (Т. Шевченко)

         2.  «Університет Святого Володимира — моє тво­ріння. Але я першим ліквідую його, якщо він не виконуватиме своєї мети — поширювати ро­сійську освіту». (Міністр освіти Росії XIX ст. С. Уваров)

         3.  «Краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати, доки кріпаки скасують його знизу». (Російський цар Олександр II)

         4.  «Української мови ніколи не було, нема і бути не може». (Міністр внутрішніх справ Валуєв)

8.  Чи знаєш ти мистецтво

         Учневі  або команді пропонується ілюстрація, на якій зображено певний пам'ятника мистецтва. Треба його назвати, указати місцезнаходження, іс­торію створення.

         Підсумком заходів повинно бути відзначення переможців, найбільш активних учнів. Елементом гри може бути нагородження грамотами, складени­ми в історичному дусі, наприклад на взірець грамот часів Київської Русі.

             

Мета: ознайомити учнів із дер­жавними символами України — гербом, прапором, гімном; спри­яти формуванню національної свідомості школярів, вихованню почуття патріотизму.

Обладнання: ілюстрації та ма­люнки із зображенням різних гербів України, прапорів різних часів; Гімн України «Ще не вмер­ла України...»; Заповіт», «Бічний революціонер», «Запорізький марш» Адамцевича, українська народна пісня «Гей там, на горі, Січ іде» у грамзапису.

                       Хід уроку

         Учитель. Доброго дня, діти! Сьогоднішній виховний захід  при­свячений державним символам України. Ми будемо говорити про Герб, Прапор і Гімн.

         Кожна держава має свою сим­воліку, пов'язану з її історією. Має її і Україна. Українська на­ціональна символіка бере свій початок від Київської Русі. Ук­раїнська етнічна символіка є своє­рідним відображенням самобут­ності національної культури на всіх етапах історичного розвитку, її праобразом були родові тотемні знаки. Отож, перша сторінка жур­налу присвячена Гербу України.

   Герб

          Учитель. Давайте детальніше ознайомимося з поняттям «герб».

Учень 1. Герб — це відмінний знак, символічна емблема держа­ви, міста, роду чи дворянської особи, зображена на прапорах, печатках, монетах, офіційних до­кументах.

Учень 2. А ще герб є ембле­мою на офіційних вивісках дер­жавних установ та навчальних за­кладів.

         Учитель. Що ж являє собою Герб України? Давайте здійснимо маленьку подорож у минуле гер­ба і ознайомимося з історією його виникнення.

         Історія герба сягає дуже гли­боко. Герб як геральдичний знак у давнину використовувався мож­новладними людьми для позна­чення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певної людини чи роду. Герби зоб­ражувалися на княжих грамотах, цей знак був не тільки іменним знаком, а й указував на особисту приналежність певній особі част­ки майна.

         Погляньте на ілюстрації із зображенням гербів {показує ілю­страції). Ранньофеодальна держа­ва Київська Русь користувалась особистою символікою князів — знаком Рюриковичів, якому істо­рик М.М.Карамзін дав назву «три­зуб». По-різному люди трактува­ли значення тризуба. Наші пра­щури вважали, що тризуб симво­лізує Трійцю Життя: Мудрість, Знання, Любов або Вогонь, Воду, Землю. Багато фахівців — істо­риків, археологів, нумізматів та­кож вислоатювали свій погляд на  тризуб. Одні вважали його зобра­женням церковного світильника; інші — голуба чи особливого сим­волу влади держави, шолома, со­кири з двома лезами. Безперечним залишається одне: тризуб — ро­довий знак князів із династії Рю­риковичів. Він був державним зна­ком Київської Русі за часів Воло­димира Святого. Є й інші пояс­нення тризуба. Український пись­менник Валерій Шевчук висловив припущення, що князівський знак тризуб є символом міста Києва, яке виникло на трьох па­горбах — Старокиївському, Ще-кавиці та Хоревиці.

         Нині відомо понад 200 різно­видів цього геральдичного знака — з різними варіантами (показує іігю-страції): додавався хрест, пів­місяць, орнаментальні прикраси тощо. У декого зі спадкоємців Ярослава Мудрого тризуб видо­змінювався на двозуб, а згодом, на початку XIV ст., навіть набу­вав вигляду літери М.

В Україні були й інші герби. Наприклад, великий князь Мстис­лав І (1125—1132 рр.) користував­ся печаткою із зображенням св. Михайла. Оскільки св. Михай­ло вважався покровителем Київ­ської землі, це давало підставу зобразити його на місцевому гербі. Гербом Київського воєводства (1494—1497рр.), створеного у 1471 р. у складі Польсько-Ли-товської держави, стало зображен­ня архангела Михайла з опуще­ним донизу мечем — білого на червоному тлі (показує ілюст­рації). «Ангел білий у червоному полі» почав виконувати також роль київського міського герба.

         Важливу роль відігравав ге­ральдичний образ св. Михайла за часів козацтва. Його зображення було на головній корогві за часів Богдана Хмельницького. Зобра­ження архангела Михайла вважа­лося у XIX ст. національним сим­волом України. Прапори з таким зображенням з'явилися у Гали­чині напередодні подій 1848 р. Не дивно, що ідея єднання усіх ук­раїнських земель знаходила образ­ний вияв у поєднанні на одному гербі архангела і лева. Інколи лева зображували на щиті, який три­мав св. Михайло.

         Значне місце в українській гербовій традиції посіло зобра­ження лева — як символу сили, мужності, хоробрості, відваги, влади (показує ілюстрації).

         Під час визвольницької війни під керівництвом Богдана Хмель­ницького «Лицар-козак із самопа­лом» був однією з найвищих відзнак козацької державності поряд із зображенням архангела Михайла, але тоді використову­вався як символ країни і був осо­бистим гербом гетьмана (показує ілюстрації).

         Після скасування гетьмансь­кої влади у 1764 р. він перестав використовуватись і був замінений гербом для Малоросійської ко­легії, який складався із зображен­ня державного герба (чорного дво­голового орла на золотому тлі) та гербів п'яти давніх князівств, що колись існували на території Ук­раїни: Київського (срібний ангел на блакитному тлі), Переяславсь­кого (срібна башта на червоно­му), Стародубського (зелений дуб на червоному), Сіверського (зо­лота стіна на червоному), Черні­гівського (орел на блакитному тлі) (показує ілюстрації).

         І все ж таки серед усіх гербів найуживанішим в історії України був тризуб. Державний герб Ук­раїнської Народної Республіки — золотий тризуб на синьому тлі — був схвалений 12 лютого 1918 р. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 р. Сей­мом Карпатської України, що проголосив самостійність цього регіону.

         Золотий тризуб на блакитно­му тлі затверджений Верховною Радою України у 1991 р. як дер­жавний знак — герб самостійної незалежної держави України (по­казує ілюстрацію із зображенням Герба України).

(Учень читає вірш «Тризуб», учитель читає Постанову Верхов­ної Ради України «Про Державний Герб України»)

   Прапор

 (Учень читає вірш Н.Поклад «Прапор».)

         Учитель. Друга сторінка нашо­го журналу присвячена Прапору України.

         Прапор — це символ держав­ності та національної незалеж­ності. Він, як і герб, має свою історію. Прапор як символ виник ще за античних часів. На зорі людської історії наші пращури вибивали чи малювали на скелях або великих каменях зображення різних тварин, яких вважали свої­ми предками. Це була своєрідна познака на володіння певною те­риторією.

         Перші знамена (тканинні по­лотнища, пришнуровані до гори­зонтальної рейки, до жердини) з'явилися у стародавньому Китаї у XII ст. до н.е. Згадка про перші руські стяги належить до IX ст. Це були князівські знамена.

         У літописах збереглися описи прапорів. Спочатку до верхівок довгих жердин прикріплювали гілки дерев, жмути трави, кінські хвости, а згодом стали прикріплю­вати клиноподібні шматки ткани­ни яскравого кольору.

         За часів Київської Русі держав­ного прапора ще не було. Існува­ли князівські стяги, без яких військо князя не вирушало в похід і не починало битви.

Коли на українській землі було поширено польський державний устрій, з'явилися прапори воє­водств і повітів, що різнилися за формою. Прапором Київського воєводства стало зелене полотни­ще, на одному боці якого був зоб­ражений срібний архангел Михай­ло на червоному щиті, а на друго­му — червоний ведмідь на срібно­му щиті (показує ілюстрації).

         Із заснуванням Запорізької Січі та появою козацтва з'явля­ються полкові та сотенні прямо­кутні і трапецієподібні полотни­ща, а відзнаками дрібних підрозділів стають трикутні, на яких переважають різні відтінки червоної та малинової барви (по­казує ілюстрації, звучить пісня «Гей там, на горі, Січ іде»).

         У XVIII ст. переважають бла­китні полотнища із золотим чи жовтим зображенням хрестів та частково інших знаків (небесних світил, зброї, постатей святих тощо). Наприкінці XVIII — на поч, XIX ст. із занепадом Гетьман­щини прапори зникають.

         Жовто-блакитний прапор як етнічний символ з'явився в 1848— 1849 рр.

        

Учень 3. Є свідчення, що ав­стрійський намісник у Львові за­просив до себе представників Га­лицької Русі і передав їм синьо-жовтий прапор як подарунок від матері імператора Австро-Угор­щини Франна Йосипа (за слова­ми намісника, вона сама його пошила). Обрані кольори відпові­дали гербу руських галицьких князів, де було зображено золо­того лева на синьому тлі.

        

Учитель. У жовтні 1848 р. Го­ловна Руська рада у Львові про­голосила українською емблемою герб Романовичів — золотого лева на блакитному тлі. Згідно з геральдикою це зумовлювало й відповідні кольори національно­го прапора: вгорі — жовтий (знак лева), внизу - блакитний. Саме такий прапор мав називатися «жовто-блакитний» (показує ілю­страції). Згодом поширилась інша назва прапора — «блакит­но-жовтий».

         З утворенням Української Народної Республіки Центральна Рада у Києві 22 березня 1918 р. ухвалила Закон про державний прапор України — він був жовто-блакитний. А в проекті Консти­туції УНР 1920 р. записано «Дер­жавними барвами УНР Держави є барва синя і жовта».

         Учень 4. Синя — це символ миру, неба, жовта — пшеничне поле, символ достатку.

Учень 5. Над Верховного Ра­дою наш прапор замайорів 4 ве­ресня 1991 року (слайд із зображен­ням Верховної Ради з Прапором України).

         Учень 6. 28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла Поста­нову «Про Державний Прапор України» (учень читає текст Постанови Верховної Ради Украї­ни «Про Державний Прапор Ук­раїни»).

 «Гімн України»

         Учитель. Остання сторінка нашого журналу, присвячена гімнам України. Давайте ближче ознайомимося з поняттям «гімн».

         Учень 7. Гімн — слово грець­кого походження, це похвальна й урочиста пісня, прийнята як сим­вол державної, національної єдності.

         Учень 8. Слова національного гімну «Ще не вмерла України...» написав у 60-ті рр. Х!Х ст. відо­мий український поет і фолькло­рист Павло Чубинський, а музи­ку - композитор Михайло Вер-бипький; текст твору було надру­ковано в 1863 році.

(Звучить фрагмент Гімну «Ще не вмерла України...».)

         Учень 9, Національними украї­нськими гімнами вважали також ('Заповіт» (слова Т.Шевченка), «Вічний революціонер» (слова І.Франка, музика М.Лисенка), «Не пора» (слова І.Франка, музи­ка Д.Січинського).

(Звучать фрагменти «Запові­ту», «Вічного революціонера».)

         Учень 10. За межами України, особливо в Америці та Канаді, набули поширення гімни: «За тебе, Україно» (слова В.Щурата, музи-

ка С.Людкевича) та «Для тебе, Україно, жи­вемо» (слова О.Грицая, музика С.Людкевича).

         Учень 11. На захід­ноукраїнських землях поширеними були уро­чисті пісні: «Мир вам, браття» (слова І.Гуша-левича, музика Д.Січи­нського) та духовний гімн «Боже великий, єдиний» (слова О.Ко-синського, музика М.Лисенка).

         Учень 12. У 1900 р. у Росії та Австро-Угор­щині серед українців набуває поширення гімн «Ще не вмерла України...». Цей твір як символ України визнавався І.Франком,. Лесею Українкою та іншими гро­мадськими діячами.

         Учень 13. 16 січня 1992 р. Вер­ховна Рада України затвердила гімн П.Чубинського «Ще не вмер­ла України...» Державним Гімном України.

Золотий непокірний тризуб

Як птах золотий в переливах,

На прапорі грає, горить.

Це знак наш, це фабрики й

ниви,

Це  символ,  що будем  ми

жить...

...   Це  наша любов,  наша

мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

 Це пісня нової доби...

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава твоя, Україно, —

Золотий непокірний Тризуб.

      Прапор

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він — святиня, — знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

 Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом Українським в Україні!

Тема:  ЗАСІДАННЯ «КРУГЛОГО СТОЛУ» ЗА ТЕМОЮ «ПРОБЛЕМА НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї  ТА ЖОРСТОКОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ»

Мета: сприяти правовому вихованню учнів; формувати уяв­лення про можливі джерела небезпеки; розвивати творче мис­лення; виховувати позитивне ставлення до власного життя, життя оточуючих та негативне сталення до правових порушень.

Обладнання: емблема клубу «Молодь нового століття», пла­кати і малюнки на тему: «Молодь проти насильства», «Як захисти­тися від насильства».

Девіз: Нестяма і крик — ознаки слабкості. 0. Дюма

                     Хід заходу

Учитель, 2010 р. був оголошений в Україні «Ро­ком молоді», мета якого — захистити права дітей і підлітків, молоді країни.

         З метою реалізації цієї програми в державі від­бувається низка заходів, тож і наша сьогоднішня зустріч проходить у межах цього проекту. Тема, до якої ми звернулись, звучить так: «Проблема насиль­ства в сім'ї і жорстокості неповнолітніх». Запрошу­ємо вас на засідання «круглого столу» членів клу­бу «Молодь нового століття». Ми пропонуємо вам стати учасниками рольової гри, яку проведуть ваші товариші, члени юридичного клубу. Одні з них ви­ступають в ролі консультантів, інші — робітників юридичної служби, а третю групу складуть журна­лісти. Зустрічаймо їх.

Ведуча      (ставить питання учням)

1.   Чому насильство і жорстокість стали пробле­мою сучасного суспільства?

2.   Які корені і фактори ризику зумовили виник­нення цього явища?

3.   Що таке насильство і в яких видах воно ви­являється?

4.   Чи є закони про попередження насильства?

5.   Як слід поводитися, щоб уникнути насильства і не стати жертвою проявів жорстокості щодо себе?

Ведуча. На ці питання ми підготували для вас відповіді.

         Послухайте інформацію про те, що таке на­сильство і якими бувають прояви.

1-й учень-консультант.

         Насильство є фактором примусового контролю, який чинить одна люди­на над іншою. Це реальна дія чи загроза фізичної, психологічної, економічної або сексуальної образи з боку однієї особи щодо іншої.

         Найчастіше, як свідчить статистика, воно тра­пляється в сім'ї. Насильство в сім'ї — серйозна і досить поширена проблема в світі. За даними до­сліджень департаменту юстиції СІЛА, близько 95 % жертв насильства в сім'ї — жінки.

Насильство в сім'ї виливає на життя дітей і під­літків. Третина дітей України щороку спостерігає акти насильства в сім'ї. Основні види насильства — це тема наступної консультації.

2-й учень-консультант.

         Згідно з міжнародними стандартами, існує більше 20 видів насильства.

    Основні види насильства

Фізичні:

^* штовхання, завдання болі (ляпаси, удари ку­лаком);

*  жбурляння в людину предмети;

*   погрожування зброєю, або заподіяння ушко­джень;

*   фізичне перешкоджання у разі спроби вийти з будинку;

*   насильне утримування в помешканні;

*   відмова допомогти, коли хтось хворий;

*   відмова купувати продукти харчування;

*   псування майна;

*   погрожування заподіяти шкоду родичам або друзям.

Емоційна образа:

*   постійно критикування, кривдження;

*   ігнорування почуття;

*   висміювання її переконання;

*   заборона виходити на вулицю, гуляти з друзями;

*   заборона користуватися телефоном.

Сексуальне насильство:

*   поводження як із сексуальним об'єктом;

*   примушування роздягатися проти волі;

*   ґвалтування;

*   примушування дивитися або повторювати пор­нографічні дії.

Психологічний та економічний тиск:

*   сварка, непристойна поведінка, використання нецензурних слів;

*   висміювання, приниження, знущання;

*   погрози (мовні та немовні);

*   економічні утиски (відмова дати грошей, або їх забирання, телефони).

Ведуча.

       Як правило насильство не існує саме пособі, його супутники — алкоголізм і наркоманія.

3-й учень-консультант.

         Алкоголізм знімає стриму­ючі механізми: насильник може бути жорстокішим або більш різко виражати свій гнів, якщо перебуває у стані сп'яніння.

         Наркотичні речовини підвищують небезпеку нанесення більш серйозних пошкоджень.

         На жаль, нерідко підлітки починають вживати наркотики або випивати для того, щоб забутися і не думати про образу.

Ведуча.

         Насильство, агресія жорстокість часто йдуть поруч. На превеликий жаль, ці негативні явища спостерігаються і в навчальних закладах. Із наступного повідомлення ви дізнаєтесь про чинни­ки, що провокують жорстокість.

4-й учень-консультант.

          Основними чинниками, що провокують жорстокість у навчальних закладах, є такі: ^х   кожна людина індивідуальна. Деякі люди є агре­сивними від природи внаслідок впливу серед­овища, в якому вони виховувались.

Особливо це проявляється в підлітковому віці;

*   недостатній рівень комунікативних навичок, се­ред іншого — брак прикладів нормальної по­ведінки людей, незначний запас слів, для того щоб висловити свою думку;

*   негативні тенденції в суспільстві, які тиражу­ються засобами масової інформації.

Ведуча. Про вплив засобів масової інформації повідомлення зробить наш консультант.

5-й учень-консультант.

          Ця проблема є надзвичайно актуальною не лише для України, але й для світо­вої громадськості загалом. Тому розглянемо її де­тальніше.

         Телебачення практично щодня демонструє акти насильства (мультфільми, різноманітні програми, кі­нофільми тощо). Це все зміцнює думку про те, що насильство є нормою поведінки. Агресія на екрані робить дітей більш агресивними в житті. Так, укра­їнський глядач сцени агресії бачить в середньому кожні 16 хвилин, а в період з 19.00 до 23.00 години цей інтервал скорочується до 12 хвилин. Для порів­няння: у Росії цей показник становить 15 и 10 хви­лин, а в СІЛА відповідно 15 і 6 хвилин.

         Дослідники застерігають і проти надмірного за­хоплення учнів комп'ютерними іграми. Гра подає «вбитих» і «поранених», формує у свідомості дитини переконання, що «чим більше я вб'ю, тим краще».

Фільми жахів також шкідливі для дітей і під­літків.

         Учені дійшли висновку, що чим більше людина (особливо діти і підлітки) бачать сцени убивства, насильства, крові на екранах телевізорів чи моніто­рах комп'ютерів, тим більш цинічною, агресивною і жорстокою вона стає.

Ведуча дякує консультантам за цікаві повідомлення і пропонує надати слово групі учнів-журналістів, які наведуть конкрет­ні приклади насильства і жорстокості. Відкриваємо рубрику «Стався такий випадок».

Учні-журналісти називають видання і теми вмі­щених у них повідомлень:

1.   Закопали... за три гривні.

2.   Старший син.

3.   Бог дав, садист-вітчим забрав.

4.   Роковий секрет ляльки Барбі.

5.   Хотів спалити п'яного чоловіка.

6.   Убивали бомжів заради розваги. (Використовуються матеріали періодичної преси.)

Учитель.

Шановна ведуча, будь ласка, дайте мені слово.

         Звичайно факти, про які ми щойно дізна­лись, — жахливі. Я спостерігала за реакцією в залі і, на щастя, не бачила жодного байдужого обличчя. Добре, що ваші серця не скам'яніли від жорстоко­сті. Сподіваюсь, що кожен з вас виросте добрим батьком і лагідною матір'ю.

         Але мушу зазначити, що, на жаль, і в нашому ліцеї можна іноді спостерігати прояви насильства.

Ведуча.

          Ми живемо з вами у правовій державі, де права дітей і неповнолітніх захищає закон.

         Саме про відповідальність за вчинення злочи­нів слухайте наших «юриста».

1-й учень-юрист.

         Звичайно, насильство, жорстока поведінка — це не тільки соціальна проблема.

         Згідно з офіційною інформацією Міністерства внутрішніх справ України, 2008 р. було відкрито 80 кримінальних справ за примушування підліт­ків займатись проституцією, 150 справ за статтями ККУ про ввезення, виготовлення, збут та розпо­всюдження порнопродукції за участі підлітків.

         Також зареєстровано близько 1,5 тисячі офі­ційних попереджень про недопущення насильства в сім'ї, 20 злочинів, передбачених статтями ККУ про статеві зв'язки з підлітками.

Ви всі добре знаєте, що в кримінальному кодек­сі України ст. 20 говориться про кримінальну від­повідальність неповнолітніх, яка в деяких випадках настає з 14 років.

2-й учень-юрист.

          Наші учні-кореспонденти інфор­мували про покарання за вчинені злочини. Мушу додати, що це були статті 116, 123, 127, 129 ККУ

В одній зі шкіл нашої області 13-річні дівчата вчинили самосуд над своєю однокласницею. При­чина — конфлікт через хлопця. Цю бійку зняли на відокамеру телефону і показували іншим.

         У м. Чернівці шестеро старшокласників зняли фільм про знущання над своїми однокласниками.

         У статтях 296, 300 ККУ надається характерис­тика таких злочинів (зачитати).

15 листопада 2001 року в Україні був прийня­тий закон «Про попередження насильства в сім'ї», де в ст. 15 зазначається, що члени сім'ї, які вчинили насильство над дітьми, несуть кримінальну, адміні­стративну або громадсько-правову відповідальність згідно із законом.

Ведуча. А тепер свої поради вам пропонує пси­холог.

«Як стримати наростаючу агресію». У випадку назрівання конфлікту необхідно: ^х   порахувати до десяти;

*   зробити 10-12 глибоких вдихів і видихів;

*   походити, якщо це можливо, по приміщенню;

*   розірвати будь-який непотрібний папір;

^х розрядити емоцію якоюсь корисною роботою (прибирання приміщення, прання, або спор­тивна гра, біг).

         Готуючись до зустрічі з вами, члени клубу «Молодь нового століття» склали пам'ятку «Тобі, наш друг».

1.   Як уникнути небезпеки?

1.  Не провокувати нападника.

2.  Не відкривати двері незнайомим.

3.  Аналізувати ситуацію.

4.  Бути пильним.

5.  Не повертатися додому пізно.

2.   Як діяти в разі небезпеки?

1.  Нестандартно.

2. Довіряти своїм інстинктам — реакціям.

3.  Не думати про шкоду, збитки.

4.  Використовувати всі можливі засоби чи ва­ріанти захисту.

5.  Вірити у свої можливості.

Учитель підсумовує роботу засідання, дякує всім учасникам і закликає жити в мирі і злагоді.

Засідання  гуртка    «Закон  і  ми»    правовий   Бренг - ринг

Мета: відпрацювати уміння роботи з термінами і поняттями; узагальнити вивчений матеріал за курсом правознавства; акти­візувати розумову діяльність учнів, розвивати логіку мислення, творчі здібності учнів; продовжити роботу з правового вихован­ня, формувати правову культуру учнів; за допомогою гри сприяти зацікавленості учнів навчальним матеріалом; формувати навички використання здобутих знань у повсякденному житті.

Обладнання: тексти Конституції України, комплект плакатів «Символіка України», підсумкова таблиця, накреслена на великому плакаті, емблеми команд, виставка юридичної літератури.

1. Візитна картка команди

Знайомство з командами: х   привітання команд; *   назва, девіз, емблема команди.

 2.  Бліцконкурс

►► Завдання

Команди по черзі (впродовж 2 хв.) надають відповідь на максимально можливу кількість пи­тань. За кожну правильну відповідь нараховується по 1 балу.

1-ша команда

1.   Форма правління, за якої влада здійснюється одноосібно і спадково. {Монархія)

2.   Мінімальний вік судді. (25 років)

3.   Сукупність правил поведінки встановлених або санкціонованих державою. (Право)

4.   Союз, об'єднання. (Унія)

5.   Акт державного органу, що звільнює повністю або частково від відвідування покарання пев­ну групу осіб засуджених до вчинення злочину. (Амністія)

6.   Кошти на утримання осіб, що потребують ма­теріальної допомоги, які у встановлених зако­ном випадках одні особи зобов'язані надавати іншим. (Аліменти)

7.   Сукупність засобів та методів державної влади. (Політичний режим)

8.   Правила, що регулюють поведінку людей з точ­ки зору поглядів суспільства на добро і зло, справедливе і несправедливе. (Мораль)

9.   Система усіх існуючих чинних у державі норма­тивно-правових актів як зовнішньої форми ви­яву права. (Законодавство)

10.  Добровільний союз чоловіка і жінки, що має на меті створення сім'ї. (Шлюб)

2-га команда

1.   Найдавніша правова пам'ятка часів державності Київської Русі, її автор. («Руська правда», Яро­слав Мудрий)

2.   Атрибут гетьманської влади. (Булава)

3.   Система норм, заснована на звичаях і врегу­льовує суспільні відносини у певній державі. (Звичаєвим правом)

4.   Як називалась держава часів Б. Хмельницького? (Гетьманщина)

5.   Назвіть державні символи України? (Герб, гімн, прапор)

6.   Вищий законодавчий орган в Україні? (Верхо­вна Рада України)

7.   Хто є головою держави? (Президент)

8.   Коли проводяться вибори Президента? (В останню неділю жовтня п'ятого року його повноважень)

9.   Вищий орган у системі органів виконавчої вла­ди? (Кабінет Міністрів України)

10.  Коли було проголошено Декларацію про Дер­жавний суверенітет України? (16 липня 1990)

3.   Брейн-ринг

         Команди відповідають на 10 питань (по пра­ву першого натиснення на звуковий електрови-микач).

1.   Назвіть основні види державного режиму. (Де­мократичний та тоталітарний)

2.   Форма державного устрою України. (Уні­тарна)

3.   Які бувають виборчі системи? (Пропорційна, мажоритарна, мішана)

4.  Хто може стати народним депутатом України? (Громадянин України останні 5 років, виповни­лось 21 рік на день виборів)

5.   Форми державного правління. (Монархія, рес­публіка)

6. Виборча система, яка передбачає, що для об­рання кандидат в народні депутати повинен отримати більшість голосів виборців округу. (Мажоритарна)

7.   Головний документ, що посвідчує особу дитини до 16 років. (Посвідчення про народження)

8.   Які організації можуть вирішувати трудовий спір? (КТС, Суд, Продкомітет)

9.   Чи можна записувати догану в трудову книж­ку? (Ні)

10. Що виникло раніше матріархат чи патріархат? (Матріархат)

4.  Театралізований конкурс

►► Завдання

         Кожна з команд, згідно з жеребкуванням, інс­ценує правову ситуацію (максимальна тривалість інсценування однієї команди 5 хв.).

Після обговорення, на яке відводиться 1 хв., інша команда повинна дати правову оцінку ситу­ації.

1-ша команда

         Ч., П., Г. та Д. з'явились на дискотеці у стані алкогольного сп'яніння і почали чіплятись до лю­дей. При цьому вони ображали тих, хто перебував на танцполі. На зауваження дружинників не реа­гували. Коли їх спробував затримати наряд міліції, останні порушники почали чинити опір. Під час бійки Ч. та П. було затримано, Г. і Д. вдалося втек­ти. Лише наступного дня їх доставили у районний відділ міліції.

Якою буде міра відповідальності кожного з правопорушників, якщо Ч. виповнилось 17 років; П. — повнолітній, інвалід 2-ї групи; Г — повно­літній, батько 3-х дітей до 14 років; Д. — учасник війни в Афганістані?

2-га команда

Четверо підлітків, перебуваючи напідпитку, по­вертались з дискотеки додому. У тихому провулку вони зустріли гарно вдягнутого чоловіка похилого віку. П. запропонував друзям пограбувати пе­рехожого, Є. був категорично проти цього. Інші двоє пристали на пропозицію П. Вони наказали Є. постояти осторонь і стежити, чи не з'явиться у провулку небажаний свідок. Він так і зробив. У перехожого забрали норкову шапку та гаманець з 350 гривнями. Коли друзі запропонували Є. йо­го частку, останній відмовився. Про нічну пригоду друзі нікому не розповідали.

         Через два дні юних грабіжників затримав наряд міліції. Є. також було висунуто обвинувачення, що його здивувало.

         Дайте правову оцінку ситуації. Зважте, що двом підліткам, у тому числі Є., виповнилося 14 років. Ще одному, А., того дня виповнилось 14 років. Ніч­на пригода сталась о 23.45.

 5.   Правознавчі терміни

Дати визначення термінів.

1.   Закон.

2.   Референдум.

3.   Громадянство.

4.   Демократія.

5.   Федерація.

6.   Республіка.

7.   Конституція.

8.   Правонаступництво.

6.  Кросворд

Скласти кросворд за темою «Права людини».

1.   Працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробіт­ку через відсутність відповідної роботи та за­реєстровані у службі зайнятості. (Безробітні)

2.   Підстава для вселення у надане житлове при­міщення. (Ордер)

3.   Основний масовий вид соціального забезпечен­ня у вигляді регулярних виплат при досягненні певного віку, у разі інвалідності, втрати году­вальника. (Пенсія)

4.   Добровільний, рівноправний, укладений із до­триманням умов і порядку, встановлених за­конодавством України, союз чоловіка та жінки, спрямований на створення сім'ї. (Шлюб)

5.   Організація, створена для захисту економіч­них та соціальних інтересів трудящих. (Проф­спілки)

6.   Один із важливих компонентів життєвого рів­ня. (Житло)

7.   Найбільш радикальний спосіб боротьби у ви­падку трудових спорів. (Страйк)

8.   Спосіб організації та розвитку людської жит­тєдіяльності, що відбивається у продуктах ма­теріальної та духовної праці. (Культура)

7. Конкурс командирів «Буква закону»

         На столі розкладені яскраво оформлені бук­ви алфавіту. Капітани по черзі вибирають букви, називають їх, показуючи присутнім у залі. А ве­дучий зачитує запитання, позначені черговою бук­вою.

Умова для капітанів: буква, на запитання якої нада­на правильна відповідь, залишається, а та, що за­лишилась без відповіді, переходить ведучому.

А — строк, на який вперше призначають суд­дею. (5 років)

Б — вік отримання паспорта. (16 років)

В — мінімальний вік засновника дитячої орга­нізації. (15 років)

Г — мінімальний вік кандидата в президенти. (35 років)

Д — пенсійний вік для чоловіків у нашій дер­жаві. (60 років.)

Ж — строк контракту у Національній гвардії України. (З роки)

З — максимальний строк доручення. (З роки)

І — мінімальний шлюбний вік для чоловіків. (18 років)

К — мінімальний вік, з якого громадяни мо­жуть балотуватися кандидатами до Верховної Ради України. (21 рік)

/І — мінімальний шлюбний вік для жінки. (17 років)

М — граничний вік призову громадян на вій­ськову службу. (25 років)

Н — пенсійний вік для жінок. (55 років)

О — вік, з якого настає адміністративна відпо­відальність. (16 років)

П — вік, з якого настає повноліття. (18 років)

8.Конкурс «Шифрування»

►► Завдання

         Командирам пропонуються тексти шифровок, де вказана дуже важлива інформація. Але сталося лихо: злочинці порізали її на клаптики.

         Треба скласти і прочитати текст. Хто швидше впорається із завданням, той переможе.

Матеріали для шифрування

Стаття 3 Конституції України

         Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 21 Конституції України

         Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і пра­вах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

9. Естафета

►► Завдання

Команди дають пояснення термінів понять, що розміщені на полях «Естафети». На обміркування З секунди. У разі неправильної відповіді команда пропускає один хід. Конкурс закінчується, коли од­на з команд досягає фінішу. За кожну правильну відповідь командам нараховується по 1 балу.

1-ша команда

1.   Літературний твір про скоєний злочин і його розслідування. (Детектив)

2.   Ім'я богині правосуддя. (Феміда)

3.   З якого віку юнаків призивають на службу в армії? (18 років)

4.   Яка нормальна тривалість робочого часу на тиждень? (40 год)

5.   Що таке страйк? (Відмова від роботи)

2-га команда

1.   Правоздатність.

2.   Дієздатнісгь.

3.   Чи є громадянином України дитина, яка на­родилась на території України від осіб без громадянства, котрі постійно проживають на території України. (Так)

4.   Якщо помирає останній з батьків, то хто є спадкоємцем першої черги?

5.   Що є спільного між Робін Гудом і рекетиром? (Обоє забирають гроші у багатих)

10. Суперфінал

►► Завдання

За ЗО секунд відповісти на 8 запитань.

1-ша команда

1.   Вищий орган законодавчої влади. (Верховна Рада)

2.   Найбільш тяжке та небезпечне правопорушен­ня. (Злочин)

3.   Відсутність робітника на роботі без поважних причин понад 3 години. (Прогул)

4.   Угода між працівником і власником підприєм­ства, за якою працівник зобов'язується вико­нувати роботу. (Трудовий договір)

5.   Винне протиправне діяння, вчинене суб'єктом правовідносин. (Правопорушення)

6.   Основний Закон держави. (Конституція)

7.   Система встановлених і охоронюваних держа­вою загальнообов'язкових, формально визна­чених норм, що регулюють найважливіші сус­пільні відносини. (Право)

8.   Сумлінне виконання існуючих правил поведін­ки. (Дисципліна)

2-га команда

1.   Розшифруйте СБУ

2.   Вищий орган виконавчої влади.

3.   Головний документ про права людини.

4.   Три гілки влади.

5.   Політичний режим в Україні.

6.   Дострокове звільнення з ув'язнення.

7.   Із якого віку набуває громадянин виборчого права.

8.   Людина, що виступає захисником у судовому засіданні.

  

                      Позакласний  захід

                  на тему:

 

Гетьман  Іван  Мазепа -

        зрадник  чи

    народний  герой

Цілі заходу:

•   більш глибоко познайо­мити учнів з постаттю одного з найвідоміших і найсупереч­ливіших гетьманів України — Івана Мазепи;

•   підвести їх до висновку про його визначну роль у жит­ті українського народу;

•   навчати школярів виступати з повідомлен­нями, доповідями.

Обладнання: портрет гетьмана, підбірка літе­ратури, одяг для суддів та свідків, оформлення кла­су у вигляді зали судових засідань.

                           ХІД ЗАХОДУ

         Секретар. Панове, про­шу всіх встати! Суд іде!

Шановний пане суддя, учні 8-х класів до слухан­ня справи гетьмана Мазе­пи готові. У залі присутні прокурор, адвокати, свід­ки і всі, хто не байдужий до долі Івана Мазепи.

         Суддя. Прошу всіх сісти.

         Слухається справа гетьмана України Івана Степановича Мазепи (вка­зує на портрет, прикріпле­ний до дошки), який звину­вачується у зраді українсь­кого народу.

(Звертається по черзі до про­курора, адвокатів, секретаря.)

         Прокурор готовий вису­нути обвинувачення? Адвока­ти готові захистити свого під­захисного? Тоді перейдімо до виступів. Прошу в ході слухан­ня справи зголошуватись усіх, хто має що сказати.

Пане секретарю, прошу оз­найомити присутніх із біогра­фією підсудного.

         Секретар. Іван Мазепа на­родився у селі Мазепинцях, що поблизу Білої Церкви, при­близно у 1640 р., у сім'ї ук­раїнського шляхтича. Мати походила із українського роду Мокевських. Мазепи мали двох дітей — доньку Олесю і сина Івана.

         Дитячі роки Івана припали на часи Визвольної війни ук­раїнського народу проти пану­вання Речі Посполитої. Хлопе­ць був свідком багатьох подій, що розгорнулися у 1640—1650-х роках на українських землях. Потяг до знань і природний розум привели Івана у стіни Київського колегіуму, а згодом до єзуїтської школи у Варшаві. Хлопець здобув блискучу осві­ту. Відвідав Голландію, Італію,       Німеччину, Францію. Став ка­мердинером польського коро­ля Яна Казиміра. Потім перей­шов на службу до гетьмана Лі­вобережної України Івана Са-мойловича. Тут і почалося його стрімке сходження до вершин влади. У 1687 р. він став гетьма­ном України і утримував булаву до 1708 р. (21 рік). 25 жовт­ня 1708 р., під час Північ­ної війни, Мазепа зрадив Петра І і перейшов на бік Карла XII. У 1709 р. Іван Мазепа помер у с. Варни-ці, неподалік від Бендер.

         Суддя. Ви прослухали коротку інформацію про життя і смерть гетьмана Мазепи.

         Сьогодні ми повин­ні детальніше ознайоми­тись із головними подія­ми його життя, що відбу­лися за часів, коли він був при владі й утримував бу­лаву, закріпити чи зняти з нього тавро «зрадника ук­раїнського народу».

         Слово надається голов­ному обвинувальнику — вельмишановному панові прокурору.

         Прокурор. Шановна громадо!

         Більше двох із поло­виною століть ім'я Мазе­пи належало до заборонених і ганебних, від того пам'ятного дня 12 листопада 1708 р., коли у Московському Успенському соборі йому урочисто проголо­сили анафему, прокляли й від­лучили опального гетьмана від церкви. Ця людина замахнулась на найсвятіше — союз України з Росією, який було скріплено у Переяславі великим Богда­ном Хмельницьким ще у 1654 році. Шляхом підлабузництва і  підкупу захопив він гетьмансь­ку булаву. Вся його політика була спрямована на зростання великого феодального землево­лодіння, і сам він був найбіль­шим земельним магнатом в Ук­раїні. Мазепа ніколи не любив свій народ і не служив йому. Все життя він тягнувся до польсь­ких можновладців і прислужу­вав їм, уміло поєднуючи це під­лабузництво із плазуванням пе­ред Петром І.

         У ході Північної війни він перейшов на бік шведського короля Карла XII.

         З його вини загинули жи­телі Батурина, сотні українців, за що він був проклятий влас­ним народом і в українському фольклорі виступає як «про­клятий Мазепа», «зрадник ук­раїнського народу».

Прошу суд урахувати всі ці звинувачення і винести спра­ведливий вирок.

        

         Вигуки із зали:

—  Але ж відомі й інші ви­словлювання про Мазепу!

— Та й у пресі останнім ча­сом зовсім інше пишуть!

         Суддя. Прошу висловлюва­тись більш предметно. Хто хоче виступити?

        

         Виступи із зали.

         Учень 1. Мені відомо, що, приміром, лорд Байрон, зокре­ма, писав про цього гетьмана: «...відтак сам Мазепа, осяяний промінням слави, стає симво­лом свободи для всіх наступних поколінь, а його ім'я — глибо­ко шанованим».

         Учень 2, Вольтер, пишучи про Мазепу, стверджував, що «козаки поважали його за бис­троту розуму. Ця повага, яка збільшувалась щоденно, спону­кала царя іменувати його кня­зем України».

         Учень 3. Іван Мартинов, французький громадянин російського походження, пи­сав: «Мазепа, як і Богдан, мав дійсний намір повернути Ук­раїні самостійність і обрав для здійснення плану иайслушні-ший час».

         Учень 4. Віктор Гюго і лорд Байрон присвятили Мазепі по­еми, з нього малювали числен­ні портрети, про нього написа­но багато художніх творів, його життя і діяльність досліджува­ли історики.

         Суддя. Дякую вам за зміс­товні виступи, суд урахує ваші зауваження.

Пане прокуроре, прошу, конкретизуйте свої звинува­чення. Давайте розглянемо кожне з них окремо.

         Прокурор. Шановний суд!

         Я хотів би розпочати хоча б із того, яким шляхом Мазепа здо­був собі гетьманську булаву!

         Це був шлях підлабузни­ка і кар'єриста. Тільки з 1669 по 1687 рік він встиг побувати на службі й у правобережного гетьмана Дорошенка, і у ліво­бережного — Івана Самойлови-ча. Мазепа спочатку підступно зрадив гетьмана, а потім, підсу­нувши хабар у 10 тисяч червон-ців царському воєводі Голіци-ну, став правителем України.

         1-й адвокат. Ваша честь, прошу слова!

         Так, багато вітчизняних іс­ториків пояснюють обрання Мазепи гетьманом саме цим хабарем. Цього ніхто й не запе­речує. До того ж у мене є свід­чення самого Мазепи, де він визнавав, що дійсно пообіцяв, а потім і передав Голіцину на­звану суму, а крім того, ще й чимало коштовностей. Але, шановні, треба зважати на те, у які часи жив Мазепа. Хабар­ництво серед російських уря­довців було звичним явищем. Жодне питання не вирішува­лось без «приношення». Не дав би хабаря Мазепа — цю суму московські вельможі ви­тягай б з іншого претенден­та на гетьманську булаву. А чи була тоді в Україні альтернати­ва Мазепі? Ні, не було. Висо­коосвічений, знавець багатьох європейських мов, блискучий оратор, талановитий організа­тор, своєю кар'єрою Мазепа був зобов'язаний тільки само­му собі і своїм численним та­лантам.

Прошу суд на підтверджен­ня моїх слів заслухати свідка.

        

         Секретар. Запрошується свідок з боку захисту, фран­цузький дипломат Жан Ба-льоз.

         Входить свідок, його приво­дять до присяги.

         Суддя. Що ви можете пові­домити суду про гетьмана Ук­раїни Івана Мазепу? Ви знали його особисто⁹

                Свідок. Так, мені пощасти­ло бути гостем гетьмана у Бату-рині. О, що це за людина! Мова його така добірна й чепурна. Він мав великий досвід у полі­тиці, пильно стежив за подія­ми за кордоном. У розмові був дуже обережний, намагався більше слухати, ніж говорити. Це дійсно великий політик!

         1-й адвокат. Отже, я ще раз стверджую, що кандидату­ра Івана Мазепи була найкра­щою на роль гетьмана України, а факт передачі хабаря не має великого значення.

         Суддя. Дякую свідкові й адвокату за змістовні висту­пи. (Свідок сідає на місце.) (До прокурора.) Ви хочете іще щось додати?

         Прокурор. Так. Дозвольте запитати у наших шановних за­хисників, чому така освічена і розумна людина пішла на під­писання Коломацьких статей, які ще більше урізували авто­номію Гетьманщини і водночас закріплювали додаткові піль­ги за козацькою старшиною? Хіба це не є прямим доказом того, що новоявлений гетьман не дбав про свій народ і волю України, а думав тільки про власне збагачення і процвітан­ня старшинської верхівки?

         2-й адвокат. Шановний суд!

         Усім відомо, що, за зви­чаєм, після обрання нового гетьмана між українською й російською сторонами підпису­валась угода про те, що кожна сторона зобов'язується робити і чого робити не сміє.

         Такий договір був підписа­ний і між Мазепою та князем Голіциним 25 червня 1687 р. на березі Коломака, притоки ріки Ворскли (нині — Харківсь­ка обл.). Загалом було складено 22 пункти угоди. Послухайте деякі з них. (Зачитує вголос.)

«Пункт 1 затверджував за українським народом права й свободи, про які було домо­влено ще з Богданом Хмель­ницьким.

         Пункт 2 обумовлював, що у Києві, Чернігові, Перея­славі перебуватимуть російські воєводи, але у козацькі справи не втручатимуться. (На жаль, ці угоди залишилися лише на папері.)

         Пункт 6 підтверджував, шо після смерті правлячого гетьма­на за новообраним будуть ви­знані попередні права, а госу­дарі пришлють йому клейноди. Але шо відбулося насправді?

         Московська верхівка заяви­ла, шо право обирати нового гетьмана має надаватися тіль­ки російським государем після подання йому чолобитної.

Пункт 7 забороняв зноси­ни гетьмана з іншими держа­вами, що абсолютно не від­повідало автономному устрою України.

         Крім того, вимагалося «Ма­лоросію не називати землею гетьманською, а лише визнавати землею, що перебуває у царській самодержавній владі».

Як бачимо, Коломацькі статті мали як позитивні, так і негативні шодо України пун­кти. А те, що не всі вони ви­конувались, залишається на совісті російської влади.

        

         Вигуки із зали:

— Чому гетьман не напо­лягав на виконанні тих пунк­тів, які декларували вольності українцям?

— Чому дозволив цим до­говором обмежити вольності Гетьманщини?

         2-й адвокат. Аналіз історич­них документів засвідчує, що із самого початку свого гетьма­нування Мазепа не хотів заго­стрювати відносини з Моск­вою. Він сподівався, що «покір­ністю можна охоронити Украї­ну перед остаточною загибел­лю». Відомий історик В.Смолій писав, що «Мазепа у багатьох випадках думав одне, говорив друге, а робив третє». До того ж треба враховувати ситуацію, в якій опинився гетьман. Тіль­ки завдяки його хистові та дип­ломатичному таланту він зміц­нив владу в Україні й стосунки з Москвою.

         Прокурор. З усього сказано­го захисником я можу повніс­тю погодитись тільки з останні­ми словами: все це Мазепа ро­бив, щоб зміцнити свою владу в Україні й примножити свої ба­гатства. Хто може заперечити, що Мазепа був найбагатшою людиною в Україні?

У його підданстві було по­над 100 тисяч селян в Україні й

20 тисяч кріпаків у деяких пові­тах Росії. Про казкові гетьма­нові багатства люди складали легенди.

Прошу також урахувати й те, що час правління Мазепи — це період посилення всіх форм феодального гноблення селян і козаків. Саме він видав універ­сал 1701 р., який узаконив дво­денну панщину.

         1-й адвокат. Так, Мазепа дійсно був великим землевлас­ником і феодалом, і на нього працювали селяни не тільки в Україні, а й у Росії. Але, по-перше, хто в ті часи міг бути ба­гатим, як не сам гетьман? А по-друге, радянські історики зма­льовували Мазепу як жадібну людину, що прагнула придба­ти якомога більше земель. На­справді ж гетьман випрошував у Петра І ті землі, які колись належали Україні. Так, скажі­мо, було з Крупицькою волос­тю, що була територією Чер-нігово-Сіверщини. Гетьман прагнув не просто розшири­ти свої володіння, а повернути Гетьманщині споконвічні ук­раїнські землі.

         На жаль, широким масам ці задуми Мазепи відомі не були, і тому його сприйма­ли тільки як великого земле­власника.

Тепер щодо «казкових ба­гатств», про які говорив про­курор.

         У наш час модним стало слово «спонсор». Раніше та­ких людей називали мецена­тами. Чи відомо шановній гро­маді, яких розмірів досягло ме­ценатство Мазепи ? На що ви­трачав гетьман свої казкові ба­гатства?

Прошу запросити свідка із цього питання.

                   Секретар, Запрошується свідок, представник козацької старшини, осавул Гамалія.

(Свідок виходить наперед, дає клятву говорити правду і нічого, крім правди.)

         Суддя. Що ви можете пові­домити суду про благодійни­цьку діяльність гетьмана Ма­зепи?

         Свідок. Розмах і розмі­ри меценатства гетьмана вра­жали. Вже після смерті Ма­зепи ми спробували підраху­вати все те, що він «розки­нув і видав щедрою рукою у побожному намірі на ми­лості, будівництво монасти­рів і церков». Ось кілька пунк­тів із цього списка:

1. Мур довкола Печерського монастиря і церкви — 1 млн.

2.  Великий дзвін і дзвіни­ця Печерського монастиря — 73 000 золотих.

3.  Церква Київської коле­гії з гімназіями — 200 000 зо­лотих.

4. Церква у Глухові — 20 000 золотих.

5.  Церква у Батурині — 20 000 золотих.

         Загалом на гроші Мазепи в Україні було споруджено біль­ше двох десятків церков і мо­настирів. Крім того, гетьман щороку жертвував на утриман­ня бурсаків і монахів. Щедрі дари роздавав монастирям, ду­ховним особам.

                   1-й адвокат. До слів свід­ка хочу додати, що в розвит­ку української культури та ос­віти наприкінці XVII—на по­чатку XVIII ст. Іван Степано­вич Мазепа відіграв вирішаль­ну роль.

         Суддя. Дякую за виступи. У прокурора є ще факти для об­винувачення?

         Прокурор. Шановні судді!

         Всі наведені щойно фак­ти, можливо, і мали місце, але я не почув, що «пожалував» гетьман своєму народу (зокре­ма селянам).

         За 20 років свого гетьману­вання Мазепа нічого на зробив для полегшення тяжкого стано­вища трудового народу, він був далекий від дум і настроїв ши­роких козацько-селянських мас і утримувався при владі завдяки багнетам найманих полків.

         2-й адвокат. Дозвольте за­уважити, що звинувачення прокурора спирається лише на твердженнях радянської історіографії. Саме так вона представляла нам Мазепу, та­ким його уявляли. Але у мене є й документи, які навмис­не приховувались від широких мас. Дозвольте навести лише кілька з них.

         Факт 1. У листопаді 1691 р. Мазепа писав у листі про «без­порядки», що чинилися на міс­цях: всі ті «безпорядки» і зну­щання над людьми «против права войськового и против воли нашей гетьманской де-ются».

Гетьман наказував своїм дер­жавцям: «абьі казаков, здав­на в зтих местах мешкаючих, жодною кривдою не донима-ли и грунтов жодних здавна йми завладенннх отнимать не важились...»

         Факт 2. У вересні 1692 р. Мазепа розіслав по всій Геть­манщині універсали, якими на­казував: «...дабьі никто из тех владетелей не терзал работами великими и поборами вьімнш-ленньїми людей, не чинил им обидн и насилие, чтобн вла-дели йми в меру, ничего вмше мерн не налагая...»

         1~й адвокат. Я хотів би до­дати відносно панщини. Так, вона була запроваджена на Лі­вобережній Україні, але стано­вила лише 2 дні в той час, коли поза Гетьманщиною, у росій­ських князів, вона вже сягала 4 днів і більше.

Щоправда, дехто із держав­ців в Україні теж робив спроби змусити своїх селян працюва­ти більше. Дізнавшись про це,  Мазепа видав спеціальний уні­версал від 28 листопада 1701 р., де суворо наказував сотни­ку: «...абн не больше, а только 2 дня на неделю ему панщину отрабатьшали, а прочие дни на свои потреби использовали».

                   Прокурор. У мене запитан­ня до адвокатів! (До судді.) Доз­вольте? Якщо ви стверджуєте, що Мазепа вірно служив Ук­раїні й дбав про її народ, то як ви поясните ті нагороди, при­вілеї та титули, що сипались на нього чи не щороку? Ось погляньте:

1696 р. — дорогі хутра від Петра І за взяття Азова;

1700 р. — орден Андрія Первозванного;

1702 р. — польський орден Білого Орла;

1703  р. — Крупицька об­ласть у володіння;

1707 р. — титул князя Свя­щенної Римської імперії.

         Більше того, я маю лист сотника Київського полку Мандрики за 1705 р., де він так говорить про гетьмана: «Не буде у нас в Україні доб­ра, поки цей гетьман живий буде, бо сей гетьман одне з царем Петром розуміє — той на Москві своїх людей губить і в заслання засилає, а Мазепа різними способами до кривди Україну приводить... Скіль­ки добрих молодців загубив. Для того-то він часто на Мос­кву бігає, щоб науку від царя перейняти, як свій народ за­губити».

         2-й адвокат. Я хочу ще раз нагадати суду, що Мазепа був людиною дуже завбачливою і потаємною, ніхто, навіть з най­ближчого оточення, не знав справжніх його намірів і дум. Іван Степанович добре розумів, що треба очікувати нагоди для здійснення своїх планів, тому й грав перед Петром І роль вірно­го слуги, щоб у останнього не виникло підозри про справжні наміри Мазепи. Своєю мудрою політикою гетьман здобув дові­ру Москви, а це давало йому змогу проводити в життя в Ук­раїні свої плани.

        

         Вигуки із зали:

— Чому ж Мазепа пішов на розрив з Москвою?

—   Які причини штовхнули його на цей крок?

         2-й адвокат. Для остаточно­го розриву з Москвою у гетьма­на було достатньо причин.

         По-перше, 3 квітня на раді у Жовкві Петро І заявив про реорганізацію козацької армії й перехід її до складу росій­ської.

         По-друге, козацьке військо змушене було брати участь у численних військових походах і боях, не тільки не одержуючи за це винагороди, а й зазнаючи постійних утисків та образ від російських воєначальників.

         По-третє, московські вій­ська, що перебували в Україні, своїми грабіжницькими діями, підпалами, грабунками, побо­ями більше були схожі на ка­ральну експедицію, ніж на со­юзне військо.

         По-четверте, населення Гетьманщини постійно залу­чали до будівництва Санкт-Петербурга, де від безпере­рвної праці й жахливих умов помирали тисячі українців. їх примушували також відробля­ти на будівництві доріг, укріп­лень та ін.

         По-п'яте, існувало постійне політичне та економічне гноб­лення, а також обмеження прав Гетьманщини. До козацьких полковників росіяни ставили­ся зневажливо, а згодом ви­борні посади почали обіймати російські чиновники.

Цей список можна продов­жувати й продовжувати. Як бачимо, у Мазепи було бага­то підстав для розриву з Мос­квою. Останньою краплею ста-_л ло повідомлення про те, що Меншиков уже зазіхає й на гетьманську булаву.

Ось за цих умов Мазепа ви­рішив розкрити світові свої по­таємні задуми, та й момент був слушний. Гетьман давно вже очікував, коли у війні двох мо­нархів (Петра І і Карла XII) він зможе стати союзником швед­ського короля і на основі до­говору з ним виступити як за­хисник прав української нації.

         1-й адвокат. Хочу зауважи­ти, що гетьман пішов на розрив з Москвою не один, а разом зі своїми однодумцями і війсь­ком, тобто зі своїм народом.

Прокурор. Зачекайте! Про який народ ви говорите? Оту купку зрадників, таких як і

сам Мазепа, ви називаєте на­родом? Хіба можна назвати оті 4—5 тисяч осіб, що примкнули до зрадника, українським наро­дом? Я ще раз повторюю, що Мазепа ніколи не дбав про на­род, а думав тільки про влас­ну вигоду.

                   1-й адвокат. Так, у Мазепи була невелика армія. Він надто довго приховував свої справж­ні наміри і «вислужувався» пе­ред Петром І, і більшість ук­раїнців не могли навіть при­пустити, що він здатний на та­кий вчинок.

         Але хіба, скажімо, той факт, що до Мазепи привів своє вій­сько запорозький гетьман Гор­дієнко, у якого були дуже на­пружені відносини з гетьма­ном, не говорить про велику підтримку Мазепи запорож­цями?

І вже зовсім несправедливо звинувачувати гетьмана в тому,

що він усе робив тільки задля власної користі.

Я прошу запросити іще од­ного свідка.

         Секретар. Запрошується свідок з боку захисту, прилуць­кий полковник Горленко.

Свідок дає клятву говорити правду і тільки правду.

         Суддя. Пане полковнику, ви особисто були знайомі з Іваном Мазепою? Про що ви нам мо­жете повідомити?

         Свідок. Я, прилуцький пол­ковник Горленко, добре знав Мазепу, але навіть подумати не міг, що він зважиться на такий героїчний вчинок заради українського народу. У мене й досі в голові слова гетьмана, з якими він звернувся до нас на правому березі Десни. Він ска­зав нам: «Ми йдемо проти од­вічного ворога нашого наро­ду, проти московського царя, який присягнув, шо відбере  нас волю і зробить своїми не­вільниками. Не раз я його за­стерігав від цього, та все дарма. Брати! Наш час настав! Прий­шов час скинути ярмо і зроби­ти Україну вільною, незалеж­ною державою».

         І зробив він це «не для при­ватної користі моєї, не для більшего збагачення, а для всіх, жон та дітей ваших, для за­гального добра, для нашої бід­ної України... для розширення прав і вольностей ваших».

        

         Суддя. Дякую! Ви дали справді важливі свідчення. У прокурора ще є звинувачен­ня?

         Прокурор. Шановний суд! Ніяких свідків «добрих» намірів Мазепи не можна порівняти з тими свідками, що стали жерт­вами гетьманських чеснот.

Чи думав Мазепа, що буде з його народом, якщо реалізува­ти ризикований план не вдас­ться? Чим допоміг? Як поря­тував?

Я прошу викликати свідка.

        

         Секретар. Запрошується свідок обвинувачення, житель міста Батурина Петро Коваль.

(Свідок дає присягу говорити правду і тільки правду.)

         Суддя. Ви справді жили в Батурині й були свідком того, що там сталося?

         Свідок. Так, мені вдалось урятуватися чудом.

         Суддя. Розкажіть присутнім, що сталося з містом і жителя­ми Батурина після звістки про зраду Мазепи.

         Свідок. Нам стало відомо, що цар Петро наказав вивес­ти з міста всю артилерію, а «сам Батурин сжечь в пример всем». Тоді ми вирішили, що будемо стояти насмерть, коза­ки билися, мов леви. Менши-ков аж кипів від люті, що міс­то взяти не може. На жаль, се­ред нас виявився зрадник. Він показав ворогові таємні ходи і впустив військо царського по­пихача до міста. Боже, що тоді почалося! Рубали і кололи всіх безжально, а декого підвішува­ли на гаки. Перебивши козаків, взялися за інших. Не жаліли ні дітей, ні жінок, знищили всіх. Потім московське військо по­чало грабувати і палити місто. Меншиков розважався страта­ми. Найзвичайніша страта була

людей четвертувати. Цієї ба-туринської різанини до смер­ті не забуду.

         1-й адвокат. Шановний суддя, можна поставити одне запитання свідкові?

        

         Суддя. Дозволяю!

         1-й адвокат. Дякую. (Звер­тається до свідка.) Все, що ви повідомили суду, просто жах­ливо, але скажіть: хто, на вашу думку, несе відповідальність за цю різанину — Мазепа чи Пет­ро І із Меншиковим?

Свідок. Звичайно, Петро І і Меншиков. (Пауза.) А з іншо­го боку, не зрадив би Мазепа царя, то не було б і цієї різани­ни. Я не знаю, хто винний.

        

         Суддя. Заспокойтеся, не хвилюйтесь! Сідайте.

         1-й адвокат. Шановний суд! Ви зараз іще раз могли пере­свідчитись у тому, що зраду Мазепи Петро І використав для того, аби остаточно роз­правитися з українським наро­дом і при цьому залишитись в очах нащадків, навіть україн­ців, Петром Великим, а Мазе­пу піддати прокляттю і забут­тю. Першим катастрофу усві­домив і відчув гетьман Мазе­па, який говорив: «Тепер усе поїде інакше, Украйна наля­кана долею Батурина, бояти­меться триматися з нами за­одно». Петрові були розв'язані руки, він почав чинити одну розправу за іншою; українці, так і не зрозумівши істинних намірів Мазепи, на довгі роки прокляли його.

         2-й адвокат. Я хочу випра­вити свого колегу. Це радянсь­кі історики скрізь писали про зневагу до Мазепи українсько­го народу. Але ж ми вже сьо­годні чули, що цій людині при­свячували поеми і писали про неї вірші. А ще у мене є доку­мент, у якому йдеться про ви­падок, який стався 250 років тому в селі Пересічному Хар­ківської області: «Від жите­ля села Никифора Бондаря надійшла скарга на священика Івана Григор'єва за те, що той побив його кулаками і штурха­нами до крові». В чому ж при­чина? Виявилось, що свяще­ник став свідком розмови між односельцями, в якій Никифір сказав: «Добре було життя за Мазепи, щоб кості його святилися». Ці слова і привели до сварки зі священиком, адже всім служителям церкви було наказано у храмах проклина­ти Мазепу.

         Для нас цей документ є ще одним доказом того, що жителі нашого краю згадували Мазепу добрим словом.

        

         Суддя. Дякую всім за висту­пи. У прокурора є ще звину­вачення?

         Прокурор. Немає.

         Секретар. Для винесення вироку слово надається судді.

         Суддя. Шановне панство!

         Сьогодні ми стали свідками і слухачами однієї з найбільш цікавих і заплутаних справ ук­раїнської історії. Це справа про звинувачення гетьмана України Івана Мазепи у зраді українсь­кого народу. Нарешті упали столітні пута цензури, закла­дені ще Петром І, і ми може­мо дізнатися правду про істо­ричне минуле України.

         У ході суду ми чули висту­пи, які базувалися на радянсь­кій історіографії, саме так нам упродовж багатьох років трак­тували наше минуле і минуле наших предків. Але, дякуючи нашим адвокатам і свідкам, ми змогли сьогодні почути зовсім нові свідчення і факти із жит­тя гетьмана Мазепи.

         Звісно, постать ця дуже складна й неоднозначна, і всі ми добре розуміємо, що сьогод­ні у цій залі були згадані далеко не всі факти із життя цієї осо­би, і нам треба ще більше за­глибитись в історичні книги і матеріали преси, художню лі­тературу, щоб розширити свої знання про славного українсь­кого гетьмана.

         Порадившись, ми із члена­ми суду дійшли висновку, що гетьман України Іван Мазе­па не був зрадником українсь­кого народу. Він зрадив тіль­ки Петра І і Росію, які праг­нули позбавити Україну само­стійності й затягти навіки під свою владу.

         Українська історіографія ще оцінить постать Івана Мазе­пи, вона повинна зняти з ньо­го ярлик зрадника. Гетьман ним не був!

        

         Секретар. Слухання спра­ви гетьмана Мазепи завершено. Всім спасибі. Усі вільні.